укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.12.21
Роздрукувати твір

Ольга Брагіна

***




Студент Михаил и его невеста Ольга вместе читают Прудона, не пропустят ведь ни абзаца, иногда приходят домой, выпьют вместе из чувства долга, и отправлять друг другу сердечки в скайпе опять садятся. «Плохо вас воспитывал Вейнингер» - думает Хрюмкин ночью, в переходы между «Столичною» или «Шато-Марго» храбро ныряя, - «ничем не могу помочь я», весь характер и пол извлекая на стол из него, всё это кладет в долгий ящик чиновник Искариотов, еще при месте, хотя до конца квартала, видимо, сократят. Студент Михаил и невеста Ольга в онлайне встречают ботов, замаскированных под зайчиков и  котят. «Ты знаешь, как я люблю тебя» - говорит Михаилу Кыся, затем обращается к Ольге: «Ты знаешь, как я люблю. А ничего бы не было, не родись я». Михаил понимает, что это – вариация вируса “I love you”, и выключает компьютер. «Ну как же так» - восклицает в сердцах Марианна, швыряя на пол лицензионный айфон, - «скрывать это всё нет силы, признаться, похоже, рано, всю душу и сигареты мне выймет, похоже, он». «Скрывать негативные эмоции нет никакого смысла» - вещает Тарас в экране, - «иначе выпадут все ресницы, ухудшится аппетит, будут слоиться ногти». Куда бежать Марианне. У Тараса вот есть свой Искариотов, а Хрюмкин его страшит. А за окном цветет Труляля, на пляже живя у моря, не признаваясь себе, что в провинции нет никаких морей, студент Михаил и невеста Ольга читают Прудона, ссоря себя с реальностью и потакая ей.

2010
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні