укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44188, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2011.01.22
Роздрукувати твір

Iрина Чудакова

Я тебе благодарна за часы одиночества возле окна

Я тебе благодарна за часы одиночества возле окна, за свечу на столе, что сушила в глазах моих слезы,
За качанье ветвей в темноте и за купол, что в капельках звезд, за кусочек дороги, что виден за домом немного….
Я тебе благодарна за звенящую тишину, от моих лишь шагов, в тебя ждущей уютом квартире,
За часы на стене, что так медленно делали круг и со мной по-часовьи всегда в тишине говорили….
Я тебе благодарна. Скажешь - лгу? А я честно! В серьез! Одиночество - повод остаться с собою счастливой.
Переплыть только нужно глубокое море из слез… И я выплыла, к радости… Да, несомненно, счастливой!
Я тебе благодарна за молчащий порой телефон, что на тумбочке ждал от звонка с нетерпеньем вибраций.
За сомнений и ревности яд, что съедал мое сердце внутри и за них... тех что были в судьбе твоей капельку раньше.
Бог судья им, что тянут тебя, словно вспять, не найдя в своей жизни иного когда-то пристанища,
Понимаю по женски - все  счастья земного хотят и, надеюсь, найдут его в жизни своей, пусть немножечко дальше.
Я тебе благодарна за холодную часто пастель, за подушку твою, что была мне добрейшей подругой…
Я тебе благодарна - хочешь верь мне, а хочешь - не верь! Я в своем одиночестве встретила верного друга.
Сколько раз мне кричала листва за вечерним окном, песнопенья сверчков направляя мне в самую душу,
Улыбались мне звезды о чем-то прекрасном, большом… Я не слышала их. А теперь, понимаешь? - Я слышу!
***
Иногда все нахлынет вдруг снова. Тебя долго нет.  Жду… От окна в темноте веет жалобно бьющейся стужей…
Я смотрю на дорогу, взгляд скользит в темноте, а услышать хочу звон ключей твоих возле порога…
Понимаешь, я женщина… Что с меня ты возьмешь? Потому и реву иногда и смотрю не умеючи-строго.
Я тебе благодарна, потому что я знаю - поймешь. Ведь  намешано, в сути, от черта до самого Бога.
22.01.2011

2011
© Iрина Чудакова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні