Опубліковано: 2007.01.16
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Олена Касьян

Осенняя

Когда по-осеннему пахнут дожди
И так небеса акварельны,
Мне время уткнуться в колени твои
Единственный раз и последний.

                         
И будет в ресницах немая печаль,
И будет в ладонях разлука,
И крадучись в город проникнет февраль
Без шороха вовсе, без стука.

                         
Как странно мы будем с тобой зимовать
Вне снега, вне ссор и подвохов.
Уже не для сладких объятий кровать,
А лишь для последнего вздоха.

                         
Беда от постели рванет в два прыжка
И годы просыпет, как бусы.
А ты улетаешь...легка, далека...
И мне уже не дотянуться...
2005
© Олена Касьян
© музика: Олена Касьян
Текст вивірено і опубліковано автором

Завантажити

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/2909/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives