укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2011.04.04
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-767

Как-то всё оно – будто Сим-Сити внутри монитора:
тут разметка подстёрлась, тут двое с кравчучкой бегут…
Приснопамятный город пока ещё призрачно дорог
утомлённому сердцу с нехилой нагрузкой на жгут.
Пусть бегут – подожду. Третья – это не та передача,
что нервирует Лялю и Мулю, кокоток коряча.

Загорается нижняя секция серой трёхглазки.
Магнитола аккордом единственной песни Веласкес
атакует каналы несдержанной порцией мучо –
и объёмным рисунком дрожащая кажется туча:
груда ваты в чернилах да несколько прядей отрепья.
Лупит дождь, а опасности нет: у меня снова третья,
а за городом будет четвёртая – словом, в плену я
у железа, что мчится, упорно таможни минуя.

Видел баловней бала, глотающих счастье без хлеба?
Вот таков я сейчас. Конкуренты ушли в перегной.
Подле белых бортов караван тихоходных учебок
отстаёт всё быстрее и виснет в дыре временной.
Нет лишь чувства, что эти сигналы банальных манёвров
воронкам и летящим пожаркам я сам подаю!..
Не с былинных гонцов, видно, был я природой малёван:
если б только был неуд – а то ведь и необоюд!

Переход в левый ряд, поворот – всё на автопилоте,
и змея неуверенности партизаном крадётся под локти.

Эпопея, о коей мечтал, озорует сама,
и её доказать – как дочернюю лемму Ферма
пассажирке соседнего шпурбуса… Что я, в Берлине?
То-то почерк не тот у продольных разметочных линий.
И условным друзьям, что замутят пикник на леваде,
всё равно, кто к ним ехал столь слаженно – я или Вадик,
а из тех, кому впредь я давал пассажирское слово,
две последних швеи отравились в советской столовой.

Поле минное, аэропорт с волокитой багажной –
и они не хотят вспоминать о трёхглазке погасшей.

2011
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні