укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44155, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2011.04.18
Роздрукувати твір

Олена Шелкова

ВИДЕНИЯ ПОЭТА  (Лит. пародия на Андрея Грязова)

                                           ГОЛОС
                                     Куда мои девались сны?
                                     Но если честно, между нами,
                                     То днём я вижу глаз луны
                                     И окружён дневными снами.
                                     Нет, явь ещё порой живёт
                                     В моей какой-то чуткой клетке,
                                     То в рану капнет жгучий йод,
                                     То шандарахнет из розетки!..
                                     А так…,как соня, как сурок…
                                     Да! Иногда сквозь жизни морось
                                     Пронзает вдоль и поперёк
                                     Зовущий, твой, нежданный голос!..
                                                                         А. Грязов


То днём я вижу глаз луны
То окружён дневными снами.
А вот намедни видел сны
С большими синими слонами.
Пронзает вдоль и поперёк
Зовущий, твой, нежданный голос!..
Мне кажется, что я – сурок.
Мне кажется, я – ересь, морось…
Нет, явь ещё порой живёт
В моей какой-то чуткой клетке,
Но врач, зараза, стережёт,
И издевается – гад редкий:
То в рану капнет жгучий йод,
То шандарахнет из розетки!..

Никто поэта не поймёт
На вашей серенькой планетке!

2011
© Олена Шелкова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні