Опубліковано: 2007.01.18
Поетичний розділ: Філософська лірика

Сергiй Українцев

свеча

…А в храме, с голубыми куполами,
Внимали стены трепету свечи,
Зажжённой над двенадцатью годами
Сомнений оборвавшихся в ночи.

Блеснув на миг, сворачивались слёзы,
В них память застывала навсегда
Причудливо, — не силясь принять позы
Упрёка за прошедшие года.

Так довелось, в молитвах отпеванья,
Тебя мне изваять из слёз своих,
И в них все наши встречи и прощанья,
И думы больные, и сонм ночей глухих.
2007
© Сергiй Українцев
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/2994/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives