укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2011.08.23
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-790

Снова во всём правы тётки – вот уж неперебитая масть!
А предо мной, пока доплетусь туда, где едва контачат
два электрода одной немоты, непростая стоит задача:
ни одного пацана за баранкой по пути не проклясть.

Миллион бы давали – миссию запорол бы, как клёш:
забывается цель, когда видишь чужую реальность рядом.
Твоя-то при всей отваге на свеженький дышит ладан,
но ты пескарём на крючок вербовочный не клюёшь.

Этих бы вечно козырных – безгрудых, зато в платках –
срывающих на мальчишках невысказанное сыну –
каждую! За хребет! Как бешеную гусыню –
в струбцину, в компот из лимфы, под трактор – и на плакат.

Как хочешь, так и толкуй: ей семьдесят – значит, жди,
пока она всюду сунет всезнающие моргала!
Ходили бы пацаны лишь нужду справлять без болгарок –
те б языки закрутили в испанские бигуди.

За каждого диссидента, оставленного ужом,
бросать бы шакалью поросль с обрыва, смакуя подвиг,
да чтобы их кровным чадам стенания были пофиг,
если козырность господствует в разговоре чужом.

Так бы проснулась самка главного в мире мента,
думая, что влиятельна и, как сто лет назад, лунолика,
и встрепенулась: «Э! Что, козырь – уже не пика?!»
«Нет, – ответил бы я. – Не сельская лимита».

Я из-за них болиды пустыми глазами ем.
«Кюшай, зайчонок, кюшай!» – воняют помадные пасти.
При всём безразличии к власти мне нужна смена масти,
чтоб мог защищаться парень от них. И не важно, чем.

…Последними жирными желудями заброшенный двор набух.
Ни продуктового грузовичка, ни песен за поворотом.
Я предлагал хвалёному Богу оставить дежурную роту
мальчишек на этом острове. Но он оставил старух.

2011
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні