укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2011.08.26
Роздрукувати твір

Євгенія Більченко

Переклад Валерії Богуславської

ЕПІТАФІЯ РЕВОЛЮЦІЇ

Цитринова моя бандана...
Сонця книш на блакитнім блюді...

Я лежу посеред Майдану,
А навкруг мене – ходять люди.

Запліснявіла длань Богдана,
Парк Шевченка лайно обожнює.

Я лежу посеред Майдану
І розлякую перехожих.

Знов злягаються два удави,
Трон і тракт в незбагненнім такті.

Я лежу посеред Майдану,
Як реліктовий птеродактиль.

Я чекаю: мо’, Божим даром
Маяка сигнал донесеться.

Я лежу посеред Майдану,
Бо стояти немає сенсу.

І вовки цілі, й вівці ситі.
А братки аж пруть до корита...

Переконані, що я вбитий?
Я – притихлий. Мовчать – корисно.

Я лежу посеред Майдану,
Я зачаєний і приватний...

Пектораль із мого кургану
Розсипається на карати...

А шкода, що немає грифу
На мені: “До архіву – іржавий”.

Що виборювали ми, скіфи,
Самотужки і облажали.

Як безтямна собі колода,
У якій заснув Буратіно,

Серед Всесвіту, серед народу
Я милуюсь на гільйотину.

Оригинал:

Эпитафия Революции

Апельсиновая бандана…
Коржик солнца на синем блюде…

Я лежу посреди Майдана,
А вокруг меня – ходят люди.

Плесневеет рука Богдана.
Парк Шевченко дерьмом обхожен.

Я лежу посреди Майдана
И отпугиваю прохожих.

Вновь сношаются два удава:
Трон и тракт – в несусветном такте…

Я лежу посреди Майдана,
Как реликтовый птеродактиль.

Жду, покуда, как Божьим даром,
Маячком мне помашут с мыса…

Я лежу посреди Майдана,
Потому что стоять – нет смысла.

Волки целы – и овцы сыты.
У корыта торчат братишки…

Кто-то скажет, что я – убитый,
Ошибаетесь: я – притихший.

Я лежу посреди Майдана
Затаившимся одиночкой…

Пектораль с моего кургана
Рассыпается на кусочки.

Жаль, на мне не хватает грифа:
«Сдан в архив заржавелой стали».

То, за что мы боролись, скифы,
Мы же сами и растоптали.

Как бессмысленное полено
В ожидании Буратино,

Я лежу посреди Вселенной, –
И любуюсь на гильотины.
                                  6 марта 2010 г.
                                   

2011
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні