Опубліковано: 2007.01.19
Поетичний розділ: Сонети

Сергiй Українцев

Договор

Безумие моё, отнюдь мне не нужна
Привязанность твоя к душе. Изнемогаю!
Не зарься на неё, за то я обещаю
На равных быть с тобой, когда напьюсь вина.

Сколь ни была б душа мечтой опьянена,
В том повода вам нет для связи. Полагаю,
Что с ней сопряжена зависимость иная.
Коль сможешь ты, пойми, — желанна мне она.

Две крайности мои, два тягостных итога.
Увы, пока с одним нужда меня роднит:
Безумие моё земную жизнь хулит.

А мне хотелось всё, что есть в душе от Бога,
Извлечь из-под полы скупой судьбы-торговки,
Чтоб людям раздарить! Да ум, на то, неловкий.
2007
© Сергiй Українцев
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/3064/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives