укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2011.10.12
Роздрукувати твір

Ігор Янович

СВЕТ  5285

Свет уникален – он история Вселенной!..
Информативно – и обычное стекло!
Луч преломляется в нём! Людям повезло,
хотя зеркальный принцип – слишком откровенный.

Через него узнали мы – что значит время.
Спасибо, Бог, что дал животным всем – глаза.
Слепцы ж не знают, как орудует гроза
и что такое – неразборчивое племя.

Ведь даже мухи – на других не нападают…
Их столько видов, что, пожалуй, нам не счесть.
А мы тут с бомбами… Сомнительная честь!
Надежды общества сегодня резко тают…

Само ведь время ускоряется ужасно!
И за мою здесь жизнь – прошло штук пять эпох.
Программа новая порой, как лёгкий вздох,
уже людей – своей судьбой – не удивляет…

Наш зоопарк земной, пожалуй, гармоничней –
без всяких клеток и искусственных границ…
Увы, религии делили образ лиц –
и отстающих и «рифмованных» отличниц …

В судах обратное – морщины не считают!
Хотя детей не судят строго – так как зверь…
Вернёмся к мухам: ест от пуза, лезет в дверь!..
И на фиг им сегодня наши урожаи!

Земли хватает им, не то, что бедным людям!..
Переживут и апокалипсис легко…
Не безразлично ж насекомым молоко,
но лишь чужое – хоть от женщин, хоть с верблюда…

Свет позволяет всем друг друга – остро видеть –
за миллиарды километров или лет…
Бог вездесущ без орденов и эполет,
но почему-то недоделанных обидел…

Несовершенны мы, как каждый новый робот.
Не зря ж все мухи удирают от меня…
Кибирнетически напыжилась – возня!..
Не для себя, а откровенно – ради Бога!

2011
Киев, 12 октября
© Ігор Янович
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні