Опубліковано: 2007.01.19
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Володимир Пучков

БОЯРЫШНИК

Где пожгли усадьбу адмирала
в девятьсот беспамятном году,
мы росли, душа не обмирала,
пьяно цвёл боярышник в саду.
Здесь водили в прятки, темнолики,
предки, ускользнувшие из рам.
Выводки садовой земляники
густо расселялись по ярам.
Над Психеи треснувшей фигуркой
колыхалась белая луна…
Память, ты сухой змеиной шкуркой
в снадобья давно истолчена!
Адмирала ночкою погожей
утоптали мертвого в мешок.
Прорастёт у барышни под кожей
пьяного матроса корешок.
2007
Николаев
© Володимир Пучков
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/3109/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives