укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44157, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2011.12.15
Роздрукувати твір

Ігор Янович

ВОСПОМИНАНИЯ О ДЖАЗЕ ПОСЛЕВОЕННЫХ ЛЕТ  5322

Я не джазист, но с удовольствием вникал в блюз,  
в сорок шестом во Львове «плавая», как все…
В ночь новогоднюю – без мыслей об овсе –
жил невозможностью в голодный год – фекалий…

Напрасен в мыслях горький хлеб с засохшей килькой!
Но монастырь Бенедиктинок* не дремал…
Раскачка в танце – как волна, а не вокзал…
Партнёрша тоже – прилипала легкой гирькой.

Великолепнейший паркет не охлаждал нас,
хоть мы скользили по нему, как на катке.
Не состоялась та судьба в моей руке:
к возникновению любви шёл не нахально…

Война великая не тронула наш запад –
там в сто раз больше – и церквушек, и дорог.
Джаз обстоятельный – для рабских сил – урок…
Как хорошо, что не пришлось сечь жизнь лопатой.

Жив Эллингтон в душе! Не спит в мозгах и Гершвин!
Хватило их на всю оставшуюся жизнь!
Душа спокойна… Друг, за землю не держись,
ведь всё равно её продаст расист неверный…

Всё повторяется в покатистой спирали –
пружинный скрип на почве жизни – не простой!
Синкопам джаза не мешал военный строй,
как не мешает в телевизоре – звук ралли.

Год апокалипсиса нам не очевиден –
надежда есть на выживание Земли…
Она ж давно живая – прячьтесь, корабли!..
Её быть частью – может даже не обидно.

Природны почвы – обоюдной перспективой.
В религиозных войнах стыдно умирать…
Пусть разрастается скорей в болоте гать…
От диссонансных звуков пусть растут активы.

*) Львовский архитектурно-строительный техникум временно располагался тогда в 1946 году в Монастыре Бенидиктинок. Монашкам оставили лишь один корпус. Даже в церковном помещении располагалась скульптурная мастерская, а в церковном саду стрелковая команда техникума с успехом тренировалась для участия в республиканских соревнованиях на стрельбище Бабьего яра Киева. Она оказалась там в качестве сборной Львовской области. В монастырском зале на обычной сцене автор, после вечерних танцев со свингом, мог играть до двух ночи на фортепиано. Играл и по слуху, и всерьёз, поскольку одновременно учился во Львовском музыкальном училище.

2011
Киев, 15 денабря
© Ігор Янович
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні