укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2012.03.14
Роздрукувати твір

Геннадiй Ільницький

Катерина Квітницька. Вовковий

Звабник – бач як діє підлотно! –
Піднебіння аж згіркло у тузі.
Ловчим блудом у клятій кузні
Приладнав собі юдино горло…
Погубителі шастають в хащах,
Хтивій глотці надав манливий
Бранний звук – смоляний, гарчачий,
Загустілого – вовчого вию...
Що ж вовки ми – змужнілі, днедавні,
Та легкі так на спомин – здуру...
Нам татарник, чагарники, плавні
Продирали натільну шкуру.
Настигали нас вовчі гони –
Били так… рідко хто рятувався.
Учиняли наші закони
Козодої та волопаси.
В прапорці заганяли гиком.
Вільний вовк, він і в полі – воїн.
Вовчий Бог! Не віщуй мені гибель
Від руки вовковия, з ганьбою!
Хай заб'ють – в сокири і в пуги,
Закапканять, прошиють навиліт.
Вовчий Бог, та не ці хай будуть –
Хто підслухував, як ми вили...

(Оригинал)
"Волковой" *
Катерина Квитницкая

Обольститель – каков искусник! –
Даже нёбо в тоске прогоркло.
Ловчим блудом в проклятой кузне
Приловчил иудино горло…
Погубители рыщут в чаще,
Алчной глотке своей присвоя
Бранный звук – смоляной, горчащий,
Загустелого – волчьего воя…
Что ж мы, волки, – матёры, стары,
Да легки на помине – сдуру…
Нам репей, царь-мурат, татарник
Продирал нательную шкуру.
Настигали нас волчьи гоны –
Так травили, что редкий спасся.
Соблюдали наши законы
Козодои и волопасы.
Во флажки загоняли гиком.
Вольный волк, он и в поле – воин.
Волчий Бог! Не суди мне гибель
От срамной руки волковоя!
Пусть забьют – в топоры и в плети,
Закапканят, прошьют навылет.
Волчий Бог, но пускай не эти –
Кто подслушивал, как мы выли…

*ВОЛКОВОЙ. - подвыватель, охотник
подзывающий волков, подражая их вою.
Толковый словарь охотничьих терминов
(В.А. Паутов. 2001).
** Пуга - кнут; плеть, плётка
http://www.lingvo.ua/uk/Translate/uk-ru/пуга

2012
© Геннадiй Ільницький
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні