укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2012.05.10
Роздрукувати твір

Павло Кричевський

Одуванчик


Возник из вечности и  канешь
В нее же.
На все живое ты увянешь
Похоже.

О том, что ты  мгновенье здесь
Не ропщешь,
Свет разливая в луг, и в лес                                
И  в рощу.

Ты золотом рожден, так княжь! -
Ведь даже        
Тобой становится пейзаж
Пейзажем.

Тобой становятся поля
И склоны
Немного небом - как земля
Зеленым.

Ты солнцу брат на краткий срок,
И, кстати,
Тогда позволь уж пару строф
О  брате.

Тепло там солнцу выше, да и
Сладко ль?
Не знаю как, но у него свои
Догадки

О вечности. И грея бытие
И  зренье                
Терзая, хочет   рассмотреть   свое
Мгновенье.  

Мой миг подольше твоего  
Немного.                                
И все ж - в ничто  из ничего
Дорога.

Кто я? Ответь, своим кроя
Молчаньем
Пустую речь, - ты как  и я
Случаен,

И ты  в последний раз как я
Впервые.
И веки, – лепестков края, -
Сырые.


То -  скорых сумерек  истома.
Влаги
Хоть каплей поделись с листом
Бумаги -
             
Еще успеешь. Не слизать же
Власти
«Не быть!»  нас без следа! Свежее
Страсти


Твое вино. И это всплыло
Где-то.
Ответь, как жить, чтоб больше было
Света?
 
И коль  пути пересеклись,
Послушай!
Ты веришь - есть такая жизнь,
Где души

Цветов, людей, растут в века
И  знают
Куда, откуда? Есть строка
Такая,

Чтобы светила, грела всех?
Ответишь?..

Киваешь, превращаясь в снег.
И  - светишь.

2012
Турово
© Павло Кричевський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні