укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2012.05.13
Роздрукувати твір

Олексій Кацай

Мышь из дома Эшеров

1.

Я – мышь в горящем доме,
доме Эшеров.
Я – боль на изломе рушащегося здания;
страх, который в громе
упавших простенков
кружится бессмысленной копотью
и, натянув ядовитый дым
с запахом палёной шерсти
на серое тело,
убегает
от разнообразья ужасов к равнодушью
запёкшейся плоти, брошенной на пепелище.

Месиво раскаленных добела пружин
от потайных ловушек,
капканов, лабиринтов,
вдруг превращается в смерч
кровожадного напалма,
страдающего
манией величия
и чувствующего себя протуберанцем.

Но тупому обжигателю булыжников
бесконечно далеко до огромности звезд.

2.

Я злорадно нащупываю
эту, в общем-то – мелкую, мысль
краешком сознания,
а мое обожженное тело рыщет
среди оранжевых вихрей,
пытаясь найти привычную тьму.

Закипает кровь, лопаются глаза –
скорей от ужаса, чем от жары! –
сваривается мозг
в посудине черепа, а нора
под полом, до боли в груди родной мне, камеры пыток
вряд ли уже
будет найдена мною:
ведь пламя злобно корежит
пространства, сквозь коридоры
процедив безумные багровые взгляды.

Проседает каменная коробка,
набитая полночным бредом…
Погибает в огне исполинская мышеловка,
даже гибелью не доставив радости.

Я скольжу тенью в мутных зеркалах тлеющих угольков и шлю проклятия тебе,
нарушающему суть равновесья
между страхом и привычкой к нему.
Тебе, поджегшему сатанинский храм Эшеров –
мою, пусть недобрую, родину, в подземельях которой спокойно жили
         знакомые мне с раннего детства ведьмы
и вурдалаки, с мышами
язык общий нашедшие: но, может, нелюди с нами
говорили на своем языке, а мы наш забыли?

И подменяя сочную речь предков диалектом,
я пытаюсь выкрикивать ругательства,
реветь, словно зверь с тысячью глоток,
но изо рта выкатывается жалкий писк.

Он падает в пепел последней каплей слюны
и взлетает облачком пара.

3.

Время, застывая уродливой глыбой шлака,
каменеет и, в себе оставляя всё меньше и меньше живого,
становится геометрическим телом
потустороннего и там, борясь с отчаянной нереальностью жизни
         в сверхнеэвклидовой вселенной,
огненные пауки плетут паутину боли и ею
         окутывают меня, превратив в кокон,
в спору будущих смертей и грядущих казней,
но,
вырвав себя из забвенья,
я факелом подкатываюсь
к дверному порогу.

Сбив огонь,
пытаюсь еще разглядеть
матовое стекло рассвета,
иглами сузившихся зрачков
проколов
горизонт, и падаю сквозь синюю неизбежность,
сквозь фиолет незнания
больших расстояний,
звуков и объемов,
взывая между приступами головокружения
         и болезненной тошноты
к чему-то, что покрыто фальшивыми звездами искр.

Пытаюсь хотя бы чуть-чуть понять эту пустоту, но, жертва бесприютности,
вновь испуганно возвращаюсь к прошедшему,
которое исчезает в языках пламени
и выталкивает меня опять и снова
в мир
неба, понявший то, что причиной пожара было движение
хвоста маленькой мыши,
уронившее на пол подсвечник,
и обугленными лёгкими
я, растерянный, впитываю беспредельность,
приобретая первый опыт свободы…

1992
© Олексій Кацай
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні