укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44190, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2012.07.29
Роздрукувати твір

Андрій Соболєв

О солидарности

                                                                                       Нет поэтов. Ушли они канув
                                                                                       В невозвратные синие дали.
                                                                                       Фестивали плодят графоманов,
                                                                                       Графоманы плодят фестивали.

                                                                                             (Александр Городницкий)

На фестивалях с ними делим стол и кров,
И в каждом городе такие люди есть.
Приехать песни петь любой из них готов
За плату малую, а часто -- за поесть.

И каждый автором считается большим,
Величина он в бардовском миру.
Но почему-то на концертах ни души,
Забредших сорок душ в расчёт я не беру.

Связала песня с этой братией меня,
Зачем связала, на беду или добро?
Они идут, по жизни струнами звеня,
Но не звенит у них в карманах серебро.

По городам они и весям колесят,
Но не известны широко их имена.
Слова в эфире их сегодня не звучат,
Как ни трагична песня их, как ни смешна.

И я порою в их кильватере плыву,
От всех объятий уклониться не могу.
Своим в тусовках их гитарных не слыву,
Домашний тапочек не пара сапогу.

Они соратники, но всё же не родня,
Кто рассказал им, что их миссия свята?
Их фестивальная мышиная возня
Не для меня, неприручённого кота.

Все знают в цирке гости редкие коты,
Не в счёт лишь тигры, их сородичи, и львы.
Со мною многие из пищущих на ты,
А я, с мышами, ни на ты, и ни на вы.


18.07.2012

2012
Новханы,Азербайджан
© Андрій Соболєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні