укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2013.02.20
Роздрукувати твір

Іван Редчиць

ПРИСВЯТА ПІСНІ

Уладзімір КАРИЗНА

ПРИСВЯТА ПІСНІ
Триптих

1
Без доброї пісні
Долю не збудуєш,
Тим більше,
Коли в кишенях порожньо.
Душу зруйнуєш
І життя змарнуєш,
І стане тобі гіркою земля,
Земля,
Яку здалеку і зблизька
Прилетіла знищувати
Зажерлива тля…

А пісня наша –
Велеса колиска,
Така ж бо,
Як і родима земля.

2
Після війни
Не було у нас хати,
Та зате була
У нас пісня.

Не було у нас
Сорочок,
Але була
Пісня,
З якої починалися
Всі дороги,
Битви та перемоги.

3
Наша пісня – як стяг:
Її можна прострелити,
Вона може й упасти,
Але тільки на мить…
                              тільки на мить,
                                                     на єдиний,
Бо підхоплять її
Нескорені вуста,
Яких більше,
                       ніж зірок у небі,
                       краплин у Нарочі,
                       листя в дібровах, –
Підхоплять
І понесуть її
В Завтрашній день!
2003


Уладзімір КАРЫЗНА

ПРЫСВЯЧЭННЕ ПЕСНІ
Трыпціх

1
Без добрай песні
долю не збудуеш,
Тым больш,
Калі у кішенях ні рубля.
Душу зруйнуєш
І жыццё змарнуеш,
І стане табе
Горкаю зямля,
Зямля,
Якую здалечы і зблізку
Прынеслася знішчаць
Ліхая тля..

А песня наша –
Велеса калыска,
Такая ж,
Як і родная зямля.

2
Пасля вайны
Не было у нас хаты,
Затое была
У нас песня.

Не было у нас
Кашулі,
Але была
Песня,
З якої пачыналіся
Усе дарогі,
Бітвы і перамогі.

Наша песня – як стяг:
Яе можна прастрэліць,
Яна можа  упасці,
Але толькі на міг…
                              толькі на міг,
                                               на адзіны,

Бо падхопяць яе
Нескароныя вусны,
Якіх більш,
                    чымся зорак на небе,
                    кропель у Нарочы,
                    лісця у дубравах, –
Падхопяць
І панясуць яе
                        у Завтрашні день!
2003

2013
© Іван РЕДЧИЦЬ
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні