укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44157, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2013.07.18
Роздрукувати твір

Іван Низовий

Капличка в Луциківці

В часи лихоліття громадянської війни  в с. Луциківка невідомими бандитами  був по-звірячому вбитий особистий друг імператора Миколи Другого, довірена особа ефіопського негуса Менеліка  і його радник у військовій справі,  колишній генер


На узвишші-узліссі-узбіччі
Ледь міріє – така невеличка,
Чи й доречна в негречнім сторіччі –
Пріснопам’яті скромна капличка.

В цім краю, де ніяких видовищ,
Лиш на Божу надіються поміч…
Ефіопський кумир Булатович,
Одиноких монах Булатович,
Убієнний затим Булатович –
Жертва ленінських злих побойовищ.
Він полишив науку і битву,
Відступився від слави і трону
І творив покаянну молитву,
І хрестився на неба ікону.

Ті недолюдки, звісно, не знали.
Та сокира, звичайно, не знала…
Задля зиску людину вбивали,
А сокира… та просто рубала.

Загубився і слід від могили
В історичній безпам’ятства товщі…
А коли "чорнокопи" відрили –
Всім нетлінні відкрилися мощі!

Палець (ніби живий) приховали,
Як святиню для Божої пастви…
Тіло ж просто "поповичі" вкрали,
Булатовичу щоб не "пропасти".

Ошелешені луциківчани
Покричали на "мирному сході",
Та похрипли і геть замовчали,
Не почуті в хрещенім народі.

Поховались – хто в полі, хто в хаті,
Хто в могилі, бо правди немає,
А в Московському патріархаті –
Світла радість: святих прибуває!

Приголомшені луциківчани
Пожурились – а їм це у звичку –
Поминальні пригубили чарки
І… звели по святому капличку.

На узвишші, узліссі, узбіччі
Лише палець (і то, знай, умовно)
Ще живе у капличнім затишші
Тимчасово, незримо, безкровно…

Я в капличці затеплюю свічку,
Безсловесно молюсь на порозі,
І в низинну міліючу річку
Із узвишшя течуть мої сльози...





2005
© Іван Низовий
Текст вивірено і опубліковано: модератор

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні