укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2013.08.31
Роздрукувати твір

Анатолій Криловець

Колискова

Машеньці

Заснули в деревах останні вже звуки,
І з тихим дзюрчанням все ближчають сни.
І тишу прозору вітрець п’є з весни
До ранку. І ми не уникнем розлуки

З піснями трави і пташок угорі –
Вони засинають з тобою, дитино.
У ніч чарівливу ми двері прочиним,
З тобою бродитимем там до зорі.

Де морок у келихах квітів осів,
Зустрінуть нас, доню, задумливі феї.
До ніг наших тихо, неначе трофеї,
Довірливо скотяться крапельки слів.

І будуть бажаннями срібно дзвеніть
Зірки прохолодні в нічних відгомонах.
Ми ноти замерзлі зігрієм в долонях
До теплого шепоту крон-верховіть.

На місячне сяйво удвох навпростець
В край снів і усмішок полинем охоче.
Злотисту монету у попелі ночі
Ми знайдем – ранковий ясний промінець.

31 серпня 2013 року

2013

Павел Кричевский

Колыбельная
Машеньке
Уснули в деревьях последние звуки,
И, тихо журча, приближаются сны.
И пьет тишину из прозрачной весны
Ночной ветерок. Не избегнуть разлуки

Ни с песнями птиц и ни с песнями трав –
Они засыпают, дружочек, с тобою.
Я дверцу в волшебную ночь приоткрою,
Мы будем бродить там с тобой до утра.

У чашечек с росами вечных цветов
Нас будут встречать молчаливые феи,
И к нашим ногам как живые трофеи
Доверчиво скатятся капельки слов.

И эхом желаний серебряный звон
Прохладные звезды случайно уронят,
Озябшие ноты согреем в ладонях
До теплого шепота ласковых крон.

По лунной дороге отправимся вглубь
Улыбки и сна и, вернувшись к рассвету,
Мы солнца найдем золотую монету,
Зарытую в ночи сгоревшей золу.

© Анатолій Криловець
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні