Тетяна Винник***БЕЗМЕЖНІСТЬ Вирви із себе коріння і посади нас у морі – Тільки тілом одним не важко бути з тобою Перший буде останнім в своєму горі То хто ж перед боєм перший нас заспокоїть? Жабки примар розкуйовдили ніч у ожині Вирви себе – в проростанні крізь темряву видно – Двоє – Каїн і Авель – для мене рівні Рівні братами і ворогами однаково рівні. Хрещуся хрещенням ні неба ні дна ні їжі Плачу між тим хто врятується і тим хто загине Не чули мене бо до вас я була найближче – Зрослися так тісно ранами наші спини Один як зерно гірчиці а інший – терну В обох їх шукало прихистку моє серце До третіх півнів чи зрадиш мене екстерном? Я глибше за море я вище за небо я довше смерті
|
2006 © Тетяна Винник |