Опубліковано: 2007.02.16
Поетичний розділ: Філософська лірика

Тетяна Винник

***

БЕЗМЕЖНІСТЬ

Вирви із себе коріння і посади нас у морі –
Тільки тілом одним не важко бути з тобою
Перший буде останнім в своєму горі
То хто ж перед боєм перший нас заспокоїть?

Жабки примар розкуйовдили ніч у ожині
Вирви себе – в проростанні крізь темряву видно –
Двоє – Каїн і Авель – для мене рівні
Рівні братами і ворогами однаково рівні.

Хрещуся хрещенням ні неба ні дна ні їжі
Плачу між тим хто врятується і тим хто загине
Не чули мене бо до вас я була найближче –
Зрослися так тісно ранами наші спини

Один як зерно гірчиці а інший – терну
В обох їх шукало прихистку моє серце
До третіх півнів чи зрадиш мене екстерном?
Я глибше за море я вище за небо я довше смерті

2006
© Тетяна Винник
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/3799/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives