Опубліковано: 2007.02.16
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Іра Цілик

***

Марине Лебедевой
Выплакать скисшее.
Вышептать вещее.
Высмеять высшее,
Что ей завещано.
Вызверев в быте и
Косноязычии,
Вызвать забытые
Шепоты птичие.
Кожу и волосы
Выстирав мятою,
Выписать полосы
Буков измятые,
Нервно-тетрадные,
Тело-горячие.
Вверить нарядные
Звезды – незрячему,
Чтоб ему свидеться
С яркими точками.
Вызреть провидицей,
Небушка дочкою,
Стихо-затрещиной,
Сладкою, едкою.
Просто быть женщиной.
Просто быть редкою.

2005
© Іра Цілик
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/3806/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives