укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2013.09.19
Роздрукувати твір

Анатолій Криловець

Із листів до друга

                                   Ігорю Ковальову

                       Посидьмо на лавочці нашій
                       Край мокрих задуманих клумб.
                            Юнацьке

                      «Класиків потрібно пам’ятати».
                      «Лавочку знесли і посадили троянди».
                           Із листів




Постіймо край руж, спом’янімо
Ту клумбу стару, запустілу.
Там лавочка рвала штани нам,
Гітара твоя там бриніла.

Минуле, поділося де ти?
Щасливим я був і красивим.
Я класиком став – не поетом,
Бо в класі духовну поживу

У next generation трамбую.
Як в пам’яті час той наблизить!..
В житті небезпеку вже чую,
Навчився вже зважувать ризик…

Гітара, весна, голос рвійний.
І ружі так яро горіли!
Ти згадуєш, друже?.. Налий-но
Сльозу мою в серпень наш зрілий…

19 вересня 2013 року

2013

Павел Кричевский

Из писем другу
Игорю Ковалеву          


                          Давай посидим на скамейке                      
                           У  мокрых задумчивых клумб      
                                                 (Юношеское)
                           «Классиков нужно помнить»
                           «Скамейку снесли и посадили розы»
                                             (Из писем)      
             
Давай постоим ка у роз и
У клумбы заброшенной, старой.
Скамейки мы вспомним занозы,
Твоей переливы гитары.

Дружище, ведь было все это,
Ты делал меня лучше, чище.
Я классиком стал - не поэтом,
И в классе духовную пищу

Я в next generation трамбую,
И все далеко так и близко...
И в жизни случайность любую
Я меряю степенью риска...

А было ведь - клумба, скамейка,
Гитара, весна - голос смелый!
Я знаю - ты помнишь. Налей -ка
Слезу мою в август наш спелый...

2011
Чехов

© Анатолій Криловець
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні