Опубліковано: 2007.02.16
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Валерiя Богуславська

***

Андріївська, кристал магічний
У чарівнім човні гори...
Віками трави намагнічені...
Кому на цій землі пригніченій
Віки наказують: гори!?

Вони горять зеленим виливом,
Зеленим вихлюпом жаги,
Де в морі цім зеленохвилевім
Впокорення чи береги?

Ні, тут нескорені пракорені
Здіймають груди крон і крил,
І хилить щогли осокорені
В рвучкому мареві вітрил.

Зелені випнувши артерії,
Як лебідь хмрою сплива...
Куди ж ти, видиво Расстрелієве,
Травневі київські дива?
2005
© Валерiя Богуславська
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/3817/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives