Опубліковано: 2007.02.17
Поетичний розділ: Релігійна лірика

Ольга Бєда

ЗАНОЗА

Снова слышу восторженный возглас,
Обращенный ко мне...
Я вступаю в бальзаковский возраст
Наяву – не во сне,
Но ловлю восхищенные взгляды
И улыбки мужчин,
И друзья мне по-прежнему рады –
Безо всяких причин.
Чинно с внучкой гуляем "за ручку".
Не проходит и дня,
Чтобы мамою собственной внучки
Не назвали меня.
И хохочет заливисто, звонко,
И стареть ну никак не дает
Озорная заноза-девчонка –
Белокурое чудо мое!
2007
Харьков
© Ольга Бєда
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/3828/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives