Опубліковано: 2007.02.20
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Андрій Тугай

***

Віск свічі, хоч й не стальний тік,
Та й на ньому золотий кінь
Хистко вигнувши рудий бік
Креше іскри у нічну синь.
Чорнограєм дивних мерехтінь
Поточивсь із закутків страх.
Роспласталась по стіні тінь -
Семикрилий чарівний птах.
Ти не спиш бо круговерть дум
Розриває пелену снів,
Бо примарою мрячить сум
Марно прожитих пустих днів.
Скільки ж їх, чи ж ти їм вів лік?
Чи з Небес якийсь чекав знак?..
Ніч плила, гарячий віск тік
і свіча співала: "Та-а-ак!!! Та-а-ак!!!"
Ой мовчи, свічо, тікай в ніч!
Знаю й сам як мав собі жить...
Річ не в тім що я бажав річ,
Річ що хтів те, що не мав хтіть!
2004
© Андрій Тугай
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/3872/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives