Опубліковано: 2007.02.22
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Ксенія Назарова

***

Прости, я ошиблась вечностью,
Повернула, наверное, не там,
Попросила о помощи не ту птицу.
А мальчик с овечкой говорил,
                что иду верно,
И так мило щурился мне вслед.
Но, говорят, язык до края Вселенной доведёт.
Потому не спешу перепрыгивать
                 на красный Марс,
Боясь оступиться -
Всё равно ведь найду голубую планету.
Забыла, зачем её ищу. Что ищу. Кого?
Тебя или себя? Нас?..
прости, что не даю тебе
                 выключить свет в конце тоннеля
И не спешу испаряться латунью.
Я искала Млечный Путь за Млечным,
Потому у белой звезды повернула налево.
Но тебе ведь неинтересно.
И не потому что прислушиваешься
                 к вакууму, ожидая чего-то.
Просто знаешь, что я шла
                 к другому месту назначения.
Извини, я ошиблась вечностью
И не ожидала, что мне откроешь ты...
2006
© Ксенія Назарова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/3898/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives