Опубліковано: 2007.02.24
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Володимир Спектор

***

*     *     *
Где-то память рождает день,
Тень от солнца пронзает свет.
И шагает священник Мень,
И конца расстоянию нет.

Забывая о том, что мгла
Вслед за днём по пятам идёт,
Даль, как песня в душе, светла
А душа и сквозь плач – поёт
2007
© Володимир Спектор
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/4007/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives