Опубліковано: 2007.02.24
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Володимир Спектор

ТРИПТИХ


                    *    *    *
Всему свой срок. И снова листопад,
Донбасский воздух терпок и морозен.                              
Не так уж много лет назад
Неотвратимым был парад,
И улиц лик  - орденоносен.

Всему свой срок. Кочевью и жнивью,
Закату и последнему восходу.
Всему свой срок. И правде, и вранью
И нам с тобой, живущим не в раю,
А здесь, среди дыханья несвободы


          *      *   *
То ли снежный дождь,
То ли дождливый снег.
Музыка нежных рощ,
Скованных льдом рек

Похожа на дальний блюз,
А блюз на мерцающий свет…
И кажется легче груз
Ещё не прожитых лет.


             *    *    *
Всё своё – лишь в себе, в себе,
И хорошее, и плохое.
В этой жизни, подобной борьбе,
Знаю точно, чего я стою.

Знаю точно, что всё пройдёт.
Всё пройдёт и начнётся снова.
И в душе моей битый лёд –
Лишь живительной влаги основа.

2007
© Володимир Спектор
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/4014/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives