укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44157, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2015.03.12
Роздрукувати твір

Марина Матвєєва

Антропо-fa

Поэт поэту – друг, товарищ и враг.
Поэт – он не просто хомо, не лупу съест.
А некогда был ты лучшим в моих мирах,
а я рассекала первой – твоих окрест.
А некогда ты без стука врывался в ритм,
в метафору, метонимию и гротеск.
А некогда я входила в тебя, как в Рим,
сбивая, что палкою галочек, поэтесск –
(сидят  на издревоточенных в пыль ветвях,
не видят, где им упасть, подстелить чего,
и сами подстелют себя под себя же – бах!) –
такое вот в нашей рощице истецтво.
А я не в ответчиках, я не в лесу уже,
уже не на пальме, прозрела, эволюци-
онировала, как цыпленок от Фаберже,
и вижу, где правда, текучая, будто ци.
Пронзит меня насквозь и далее понесет
идею о том, что ты более мне не Рим.
А все потому, что мое непростое всё,
и даже на капельку сердше, чем сердце, – Крым.
А там, где не ведаешь ты, как любить его,
а там, где не чувствуешь ты, как его любить,
какой из тебя император? Карманный вор.
Замыленный амфибратор. Всё просит пить,
и кушать – глазами и гильзами, – лишаём
пытается впалзывать к нам, векорукий Вий…
Но утренним светом очищенный окоём
уже не вмещает всех точек с периферий.
Уже не вмещаешься. Так отползи за бан
аккаунта, не окисляйся на нём, как медь.  
Поэте поэтови – антропофагурман.
Поэт поэту – друг, товарищ и смерть.




2015
© Марина Матвєєва
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні