Опубліковано: 2007.03.10
Поетичний розділ: Поезія з ненормативною лексикою

Ярослав Мінкін

ВОГКО

Славян больше не было! Мы – волки.
Без пяти
в занавеску запутался голубь.
За окном стратосфера ДЕ БЛИСКАВКА П*Є МОЛОКО
из горящего дерева.
Я – ковыль, гривой тронувший полымя.
Дед, скажи, ведь славян больше не было..?
…половцы, Эра Огня
эти тридцать кровавых монет мы отдали!
…ронял свою русую голову…в вереск коленей.
ЧУТИ ТУПІТ.
времянку оставив врагам
Я ПРОКИНУЛАСЬ ВОГКОЙ.
Мы – волки.
А значит доверив коня
славянские войны вернутся на пастбище ВОГНИКІВ.
В этих горящих – аж бревна чернеют – домах
и моя головня
ест ладони ребенка.
Князь не внял – завтра снова вернется орда,
Муром рухнет...

но какая же это хуйня, если помнит ковыль только
ВОГКО.
2007
Луг

Славянофобия

© Ярослав Мінкін
© музика: Ярослав Мінкін
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/4166/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives