Опубліковано: 2007.03.10
Поетичний розділ: Сонети

Євгенiя Чупрiна

Сонет

Творець одвічний свій сюжет
Плете, як шарф великий сірий,
Плете, плете – не знає міри,
Плете – не помічає літ.
Він бачить: я в його руці.
Там у траві стоять нарциси
Та я дивлюсь на милі риси
Лиця, що світиться в ріці.
І кожен день, і кожну мить
Лице моє у непокої.
Рибалка синій над рікою
Сапфіром кинутим летить.
І цей театр, Незнаний Боже,
Акторка зрадити не може.
1998
© Євгенiя Чупрiна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/4178/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives