Євгенiя ЧупрiнаЗ Семена КірсановаЖив – був я (Чи про це не варто?)
Шторм бив в мол (Юність – мов приплив)
В порт плив флот (Як почесна варта)
(Жив – був я) Згадую, що жив.
Жар, дощ, грім (Краплючі бульвари…)
Ніч. Світ зорь (Локон на плечі…)
Йшли всю ніч (З віт листя зривали…)
«Ми», «ти», «я» - мріяли, йдучи.
Знав сіль сліз (Самоту постелі…)
Ніч без сну (Серце без тепла)
Газ, як газ, вуличні пустелі
(Зір, як сказ; вікна, що без скла)
Де ж той сніг? (Швидко мчали лижі!)
Де ж той пляж? (Нагота – як ніж)
Де той ліс? (З шепотінням ніжним)
Де той дощ? (Разом, босоніж)
Встань. Скинь сон (Не дивись, не треба…)
Бо це сон (Бачив, та й забув)
Сон – мов мох від руїн до неба
(Жив – був я) Згадується – був.
|
2007 © Євгенiя Чупрiна |
