Опубліковано: 2007.03.12
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Валерiя Богуславська

***

                     * * *

Мене нема й ніколи не було.
Вокзальне засвітилося табло:
Рушає потяг, а мене немає,
Але нікого це не переймає,
Мов я – лише чиєсь непевне тло.


                   * * *

У Швеції в пошані швець,
В Швейцарії – швейцар.
Мені ж потрібен олівець,
Щоб все це записав.
Та не втрачатиму надій,
Що в Україні – не крадій.
2007
© Валерiя Богуславська
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/4229/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives