укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2015.08.22
Роздрукувати твір

Мері Морозова

Онкология духа

Онкология духа

Ему говорили,
А он не слушал.
Не хотел,
а может быть и не мог.
Береги,
говорили,
свою ты душу,
И он
даже слишком
ее берег.
От всех нуждавшихся в сострадании
Он уходил
по косой и вскользь.
Суть сострадания  -
есть страданье!
В боли
по сути
немного польз.
Что в любви,
что в стремлении добиться правды
До края не шел он
себя губя...
Он был хорошим,
но только
как бы
Мысленно,
внутренне,
про себя.
Но только случилось,
что вот однажды,
Порядком втянувшись
в свою игру,
Белый
больничный листок
бумажный
Коснулся
его побелевших рук.
Читая,
И все не решаясь верить,
Что времени, будто бы
в дефиците,
И срок уж отрезан,
и был отмерян
Каким-то количеством лимфоцитов,
Он
ошарашенно,
обалдело,
«Ну как же так»
повторяя вслух,
Чувствовал
За приговором
в тело
его
   разрастаясь
вползает
Дух.
Вместе с собой волоча осколки,
Прошлых раздробленных вер
витрин.
Сколько несказанных слов
и сколько
Несделанных дел им
рвалось внутри.
Словно деревья,
В преддверии слома,
Уже перепиленные кольцом…
Каждое невысказанное
новое слово,
Щепкой
впивалось  
в его лицо,
И ночью
душили его, как вожжи,
Мечты искупленья,
Он ими полон
Шептал:
Дайте шанс!
Хоть одно мгновенье!
Но, не было шанса,
чтоб сделать подвиг…
И глядя с утра,
как светлеет небо,
Своею решимостью бесполезный,
Он таял,
Как жизни прошедшей небыль,
Под солнечным светом
своей болезни.
И силою,
непостижимой для логики,
Как музыка тем,
кто лишился слуха
Тела убивающая
онкология
Излечивала
        онкологию
                 духа.

2015
© Марія Морозова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні