Опубліковано: 2007.03.15
Поетичний розділ: Філософська лірика

Лія Чернякова

Молитва-плач о птенце


  Выстрелом вырвашись в пустоту,
  Эха достигнешь ли, мой птенец.
  Шорох не выдаст - молчанье сьест.
  Ночь не узнает, как крылья слабы.
  Трелью, сорвавшейся из гнезда,
  Совесть услышит - земля не отдаст,
  В угол забившись от хищной судьбы,
  Из строя выбившись впопыхах -
  В гордую синь, выбиваясь из сил...
  Пусть отогреется сердце в руках,
  Пусть убаюкает память закат.
  Свет - не в ответе. И ты - не спросил.
  Завтра лавиной ворвется с утра
  Щебет и свист - значит, нам пора.
2004
© Лія Чернякова
© музика: Лія Чернякова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/4298/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives