укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2015.12.09
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МХ-94

Хулиганский рассвет перешёл в пасторальные сумерки.
Дня как будто и не было: так… то ли сон, то ли вспых.
Появлюсь, где сто лет не бывал – рассуждают разумники:
пригласим-ка его ещё на семинар для тупых –
дома ж нечего делать; то мы тут такие бойцы
постирушечно-презервативных фронтов после трёпа…
Деликатничал с ними я в силу холопства; тут оп-па! –
сверху смёрзлась шарлотка, а снизу разжались щипцы.

Отъелозил машинкой по коврику; косинус тангенса,
вопреки предсказаниям бати, желудок отверг.
Золотая пора – крепостная моя бесприданница –
всё смеялась, что я не спортсмен и не банковский клерк.
Тоже, видимо, отгоготала вслед мишке с клюкой,
провалилась в овраг неприметный, как в Ноеву грыжу –
в ту минуту ещё не подумалось, что не увижу
целевого куска своей жизни без грязных кульков.

А теперь меня вытащить в город на мероприятие
откровенно труднее, чем свергнуть конфетную власть.
Украина пошла проклинать куропаток в Бурятии –
вся гремучая ванна микробов за ней понеслась.
До моей охладевшей души стало разве что псу,
адекватному в силу каких-то подробностей нюха.
Он все флаги погрыз, а надежд моих детских разруха
мокрым носом с прогулки учуялась через росу.

Если он волей решки найдёт грыжевую промоину
с консервированными «Феррари» и солнцем сквозь нерв, –
никакому козлу, петуху и АТОшному воину
я не дам говорить: я их просто взорву, побледнев.
Откопаю черничное лето, войду в его шум,
обниму необжитое счастье в намывах акрила,
чтоб державная пресса мозги никому не дурила
и по телеку птичек давали, лошадок и пум.

2015
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні