Опубліковано: 2007.03.19
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Михайло Деркач

Музыка

Мелодия звучит для тех, кто слышит.
И каждому она свое поет…
И кто-то видит аиста над крышей,
а кто-то, словно кляксы, воронье.

Кто в струи ливня, словно ленты в косы,
вплетает с упоеньем звездопад…
И ноты, как на ниточках вопросы,
чуть тронешь их – все сразу зазвучат.

Вот клавиша рояля – белый лебедь –
нырнула в бездну черную, затем
аккорд родился. Долетел до неба,
а может быть, чуть-чуть не долетел,

а звуком зацепил он чью-то душу,
и словно маг, ее перевернул…
И схожа с морем дождевая лужа,
а блики в ней – как тысячи акул…

А музыка, бунтуя или каясь,
все ищет назначение  свое…
Пусть грезится почаще в небе аист,
пусть видится пореже воронье.
2006
© Михайло Деркач
© музика: Михайло Деркач
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/4343/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives