Опубліковано: 2007.03.19
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Валерiя Богуславська

***

  * * *

Тихо сходять, ніким не сіяні,
Трави трепетні, наче сни.
В голосах птахів Голосієво
Обернулося до весни.

Я вустами витру сльозу дощу,
Притамую солоний щем.
Весно, дай мені, як траві й кущу,
Вітер твій вдихнути іще.

Не жени мене, лісова блакить,
Ти втопи мої ноги в ряст.
Хай триває мить, хай тріпоче віть,
А тоді вже – що доля дасть.

2007
© Валерiя Богуславська
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/4367/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives