Опубліковано: 2007.03.20
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Володимир Пучков

ПЕЙЗАЖ С КОЛЮЧКОЙ

Будто клавиша, слово запало.
Терзаю молву:
я не выпал из жизни,
ярлык не навешивай с ходу!
Как в тоннеле метро -
высь и пропасть во мне наяву,
двустороннее время
течет, как по светопроводу.

Жжет, скребет меня
времени мелкозернистый наждак!
Где сухая колючка,
цветет, не жалея нектара,
протрусит на лошадке
по дикому пляжу рыбак -
отразится вальтом
нержавеющий профиль кентавра.

А когда потемнеет,
и месяц зависнет - как раз
на дюралевой ветке маслины
вспухающей почкой, -
сухоребрый баркас,
будто мифа нетленный каркас,
пустит корни в песок -
и опять обрастет оболочкой.
1998
Николаев
© Володимир Пучков
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/4369/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives