Опубліковано: 2007.03.20
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Ксана Коваленко

Круг восьмой

Тебя небо дождем так исхлещет,
само и залечит, само и оплачет.
Напишет некролог
последним полетом чернеющих стай.
Заблудившись в ветрах, в переулках пустот,
не грусти, спи, мой мальчик,
Тебя небо запомнит, как ушедшую в ночь
непроглядную даль.

Ты месил сто дорог -  
и они узнают твои босые ноги.
Они сами учуют тебя, как вернешься, -
их память долга.
Тебе вечность на то,
чтобы вытравить напрочь и зверя и бога.
Тебе вечности хватит,
ее преданность не дорога.

Я запомню тебя и дождусь
в этом ласковом мире.
И я помню твой запах,
уже мои звери бегут на ловца.
Чьи-то сильные руки и уже
неоконченной формой ты стынешь
На круге восьмом,
на круге гончарном творца.


2007
Николаев

16 февраля

© Ксана Коваленко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/4379/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives