Опубліковано: 2007.03.20
Поетичний розділ: Філософська лірика

Михайло Деркач

***

Бывает, что не рад бываешь утру,
и мысли, как противный нудный дождь.
Друзья приходят когда очень трудно,
и помощи ни от кого не ждешь.

Беда стучит замедленною миной,
Тревожно и назойливо стучит…
Товарищи проходят  часто мимо
на «Как дела?» ответ не получив.

Друзья приходят, когда сердцу душно,
они – надежда и последний шанс…
Товарищи проходят равнодушно,
лишь вздрогнет оголенная душа.

2007
© Михайло Деркач
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/4382/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives