Опубліковано: 2007.03.22
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Михайло Квасов

***

А за минутой ликования – провал…
Паденье прямо к черту в преисподню.
Порой я в жизни часто ликовал,
Вознагражденный милостью Господней.

И вот, уставши падать в пустоту,
Почувствовавши  грань меж или – или,
Проснувшись ночью в ледяном поту,
Вдруг ощутил, что душу подменили.

Завыть бы волком прямо на Луну –
Собаки взлают, навостривши уши.
А кто-то скажет: «Вон еще одну
На небеса препроводили душу».

Я не хочу, чтобы потом моя душа
Болталась где-то по чужим карманам,
Вернись ко мне, ведь жизнь так хороша,
Тебя украли, обольстив обманом.

Тебя купили славой, словно мздой.
И ты ушла к местам чужим нездешним.
Вернись, душа, и под вечернею звездой
Мы будем снова пусть бесславны, но –
                                                     безгрешны.                    
2007
© Михайло Квасов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/4404/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives