Валерiя Богуславська*** * * * Важко дихає надвечір’я В грозовому передчутті. У причинному маячінні Хочу вгледіти я – чи ті А чи інші негоди будуть? Що засліпить між цих безмеж – Чи далекий циганський бубон, Чи заграви нічних пожеж? Ходять огирі споришами, Хмари втоптують в будяки, Роси зорями спокушають Червонясті їхні боки. Гей ви, коники степовії, Чорновогненні дикуни, Заховайте мене в завії, Огорніть мене в тумани – Хай обтрушує зорі небо, Місяць губиться поміж трав – Вже нічого мені не треба, Крім отих степових заграв.
|
2007 © Валерiя Богуславська |