Микола ЗеровП.Беранже. КомашняП.Беранже (з французької) Гомін ходить муравлиськом,
Чути мову запальну,
Сам король з двором і військом
Вирушає на війну.
Адвокат своїм звичаєм
Робить жести замашні:
“Всіх підгорнем, подолаєм –
честь і слава комашні!”
Військо йде – курить шляхами
І вбачає у шпилі
Сміттяні вили і брами,
Трав’яної табор тлі.
І король говорить: “Діти,
З нами Бог! У цій борні
Мужність маємо явити –
Честь і слава комашні!”
Тля ж своїх веде героїв,
Молиться своїм богам,
Гомін, крики, свист набоїв,
Скільки сліз і крові там!
Бідній тлі, богам неправим
Надійшли останні дні.
Варварам ганьба кривавим,
Честь і слава комашні!
Бюлетені королівські
Цю криваву смертну путь,
Ті розправи хатні свійські
Битвою гігантів звуть.
“Ми побили. Що ж тепер нам?
Докорчовувати пні!
Скільки грунту, скільки зерна!..
Честь і слава комашні!”
Ставлять арку тріумфальну –
Знак, що в пень побита тля,
Ввозять зброю вогнепальну,
Славлять бога й короля.
Піндар сам золотоустий
Строчить оди голосні – комашні все те до густу (1),-
Честь і слава комашні!
На легкім крилі уяви
Вгору зноситься піїт:
“Хто зажив такої слави? –
комашні належить світ!
Геть же сумнів недоречний,
В висі неба світляні
Нас провадить шлях безпечний...
Честь і слава ком шні!”
Та поки співець чванливий
Героїчних прагнув діл,
Пролились над царством зливи,
Що вчинив смиренний віл.
Бард, король і всі піддані
Смерть зустріли десь на дні.
Царство все – гидка ковбаня...
Честь і слава комашні!
_________
(1) До смаку
|
2007 © Микола Зеров |
