Опубліковано: 2007.03.24
Поетичний розділ: Сонети

Микола Зеров

Самоозначення

Я знаю: ми тугі бібліофаги
І мудрість наша – шафа книжкова.
Ми надто різьбимо скупі слова,
Прихильники мистецтва рівноваги.

Ніхто не скаже нам: “Жерці і маги!
Ви творите поезії дива...”
Чутливість наша вбога і черства
І не вгамує молодої спраги.

Що слово точене? Чарує звук
Акторських реплік та уданих мук,
Розливних сліз, плиткої гістерії.

І промовляє критик: “Скинь кашкет!
Он світич наш, він гріє і зоріє,
Люби і поклоняйся: то – поет!”
2007
© Микола Зеров
Текст вивірено і опубліковано: Олександр Різник

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/4445/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives