Опубліковано: 2007.03.24
Поетичний розділ: Сонети

Микола Зеров

Святослав на порогах

Варуфорос? Геландрі? Змеженілий,
Липневі води котить Вулніпраг.
А князь стоїть, невитертий варяг –
Веде свої на північ моноксили.

Та сам поглинув би що тільки сили
Під Доростолом свій поставить стяг:
він народивсь для бою і звитяг...
Що Київ? мати? Досвід посивілий?

І хоче вже вертати байдаки;
Та раптом крик, по скелях хижаки.
Бряжчать мечі і знемагає слава.

Хто в далеч рвався, головою ліг,
І з черепа п’яного Святослава
П’є вже вино тверезий печеніг.
2007
© Микола Зеров
Текст вивірено і опубліковано: Олександр Різник

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/4449/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives