укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2016.10.07
Роздрукувати твір

Павло Кричевський

Зимний крик петра

Этот ястреб знает, что тот, кто кричит –  не ас.
Парит и пикирует, стараясь выклевать глаз
на своём лету и его– альпинисту петру
падающему с горы. Тот молится вниз: «Не умру,-

хоть инструктор никон и говорил: «Не коли
собою мысленную форму гор, коли
окажешься на их профанической высоте,
где терзают их негу и снеги отнюдь не те,

кто мыслит, т.е. мыслит формами. Один
довёл небо осенним криком до седин
и оно обрело его (крика) форму. Истекло
время им. Не шепчи, а через стекло   

молитвы в новый крик всмотрись,
и тогда молитва будет не вниз а ввысь»;
петр так и делает. Зимний крик петра
срывает лавину, пугает ястреба, как ра

амона. Несётся крик на весь этот урал.
Даже осенний ястреб так  не орал
своему секретарю josef’у в ухо. Этот ор
действует на горную почву как топор –

он рубит, рубит, рубит в породе дыру,
насквозь прорубает земную кору,
пронзает магму, проходит через неё,
как нож через масло или как копьё

сквозь тело, что для топора обидно. В визг
превратившись, крик без приглашений и виз
бурит породу уже с другой стороны -
где-то в районе европы; петру видны

её радости-радуги, звёзды и короли,
обильные урожаи необильной земли,
слышны содрогания шёпотов: « Это что за
истерика?» и полные ужаса глаза

и снова шёпоты: « И это что за кино?
Тот самый что-ли снова рубит в европу окно?
Неужели того ему мало?» А пётр и сам не рад -
смотрит в скважину визга, думает: «Разбудил ад!»

«Домой!» - он вопит крику, но тот уже живёт
собственной жизнью и не хочет обратно в рот,
в глотку, в молитву, в страх от ястреба, от его крыла,
в полёта фобию, которая его за жабры брала,

из петра тащила. Крик шепчет петру в упор:
«Давай, батя, с тобою расстанемся!» С тех пор
призрак крика бродит по европе в снах -
петр на лету впадает в спячку.
И наступает весна.




2016
© Павло Кричевський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні