Опубліковано: 2007.03.26
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Вікторія Шпак

***

* * *

Завершающим этапом нашей встречи
будет тихий и морозный зимний вечер.
Ты ладонь протянешь тёплую, сухую,
обожжёшь суровым, жёстким поцелуем...

А когда меня не будет, ты припомни,
как по-юношески славно и привольно
к ретранслятору удрали мы с тобою,
и в степи нас было двое, только двое,

как звучали песен записи и души,
как не знали, что внимательнее слушать,
как смущались, темнотой обороняясь,
и совсем, совсем, совсем не целовались...

Неуклюжесть первой встречи воспевая,
всё такая же я буду, всё такая,
и, в твоих воспоминаньях искажаясь,
вдруг почувствую к себе слепую жалость...
2000
© Вікторія Шпак
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/4535/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives