Ольга Брагіна******  кажуть що завжди є якийсь інший вихід окрім календули від кашлю   простирадла з квітами теплий зашморг  життя готове до вживання  з мікрохвилями дві хвилини побути на самоті  кажуть що завжди є якийсь інший вихід мотивуючі розфарбовки штрих-кодів за комином  колишнє життя завжди цікавіше  яким воно могло б бути вже невідомо  як дерева й кіоски навколо твого будинку опираються ентропії  перетворюються на мушлі розтинають лінію розподілу  ось туди ходи а сюди не ходи там чиїсь інші сліди  навколо паперового вовка узбережжям торішнього снігу  мотивуючими розфарбовками для найщасливіших людей нашого міста  у центрі хижий непентес чатує на колібрі  треба замалювати яскравим  це звичайні речі ніхто не може бути завжди неправим  іноді навіть стиглі годинники похибки в часі стримують  нетривкі стосунки з життям на дні океану Пеплум  рекламні проспекти обіцяли що тут буде завжди тепло  але ні зовсім не тепло    ***  всі твої персонажі мабуть найкращі вони говорять самі собі саме те що ти примусив їх говорити  вони насправді як пізні діти яких люблять найбільше що б вони не казали  життя закінчується нічим репетиції мавпування дзеркал більше сил їде нанівець  хто скільки може кидайте в банку каже розпорядник і всі йдуть повз хто гривню хто сто  кволе місто заходиться кашлем поливає кров'ю бруківки   креативні слогани рекламників невірно припарковані автомобілі  наче ми зовсім безсилі тепер розрізняти кохання і зашморги архітектурних планів  тут мало бути місто майбутнього місто-сад в якому нічого вже не росте  не прив'язане до місцевості схили які ріжуть як скибки солоне масло вологе пісні чорноземи  тут буде найбільший атракціон із солодкою ватою із солодким жахом з пам'яттю про те чого не було і фунікулером  залишайся назавжди з нами висмикуй нитки з подолу  сірі суворі нитки з розпеченого подолу  серце легені нирки що вам до столу стане  |  
 2017 © Ольга Брагіна  |