укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2018.01.22
Роздрукувати твір

Олександр Афонін

***

А сніг іде і спомин навіває
Про ті минулі та щасливі дні,
Про добрий час, який вважаю раєм,
Час, що й донині сниться ще мені...
Високі сосни в білосніжних шатах
І заметіль, де просвіту нема...
Ще й кучугури вищі, аніж хата, —
Тоді ж бо справжня ще була зима!
Хатин в снігу жовтаво-теплі очі,
І вздовж парканів нитки стежечок...
Дитячий гамір майже до півночі,
Й мороз дошкульний з гострих голочок.
Розваг зимових нескінченне море
Побіля водокачки, на горі,
Під темним небом, де сіяли зорі
Ще ліпше, ніж сучасні ліхтарі.
Іржаві санки, ті, що ледве їдуть,
І лижі з дубу — весь достаток наш.
Та і за них завдячуємо діду,
Бо змайстрував для нас їх дід Лукаш.
Зате були ми вільні, наче вітер,
Ніхто не гнав мов мишенят до нір.
Яка простуда! Шмарклі мовчки витер
Й купаєшся в снігу до самих зір.
О, ще забув про ковзани із дроту!
До всього лаштувалися вони.
Чи валянки, чи кирзові чоботі...
То дійсно — кращі в світі ковзани!
І мерзлий краєць хліба ми ламали,
Маленький зовсім, порівну на всіх...
І, дивина, чомусь не сумували.
Я пам'ятаю лиш щасливий сміх...
Якби могли роки ми повертати.
Однак, мабуть, не знайдеш їх ніде...
Таке життя... Не варто сумувати.
Це просто сніг, як спомин, знов іде.

2018
© Олександр Афонін
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні